Умовне засудження та його скасування

Кримінальний закон не містить будь-яких обмежень у застосуванні умовного засудження. Однак від суду вимагається враховувати характер і ступінь суспільної небезпеки вчиненого злочину, особу винного, в тому числі пом'якшувальні і обтяжуючі обставини. Тому умовне засудження, як правило, не повинно застосовуватися до осіб, винних у вчиненні тяжких та особливо тяжких злочинів.

Якщо суд прийде до висновку про умовне засудження особи, яка вчинила два або більше злочинів, то таке рішення приймається не за кожний злочин, а при остаточному призначенні покарання за сукупністю злочинів.

З огляду на, що відповідно до КК України при умовному засудженні можуть бути призначені додаткові покарання, крім конфіскації майна, умовним може бути визнано лише основне покарання. Додаткові покарання приводяться у виконання реально.

При призначенні умовного засудження суд встановлює випробувальний термін, тривалість якого повинна бути достатньою для того, щоб умовно засуджений довів своє виправлення. У кожному конкретному випадку час випробувального терміну встановлює суд, однак КК визначив часові рамки цього терміну не менше шести місяців і не більше трьох років при засудженні до позбавлення волі на строк до одного року або більш м'якого покарання; не менше шести місяців і не більше п'яти років при засудженні до позбавлення волі на термін понад один рік.

При умовному засудженні на засудженого може бути покладено виконання ряду обов'язків: не змінювати постійного місця проживання; місця роботи і навчання без повідомлення державного органу, що здійснює контроль за його поведінкою і виправленням; не відвідувати певні місця (ресторани, нічні клуби, гральні будинки і т.д.); пройти курс лікування від алкоголізму, наркоманії та токсикоманії або венеричного захворювання. Суд може покласти на засудженого та інші обов'язки, які сприятимуть його виправленню, зокрема, обмеження виїзду в іншу місцевість і т.д.

Підставою скасування умовного засудження до закінчення випробувального терміну засудженого є доказ його виправлення. Під виправленням засудженого слід розуміти прищеплення йому навичок і шанобливого ставлення до людини, суспільства, праці, нормам, правилам і традиціям людського гуртожитку і правослухняної поведінки.

Суд розглядає питання про скасування умовного засудження при представленні органу, що здійснює контроль за його поведінкою, а саме, кримінально-виконавчої інспекції або командування військових частин і установ. Одночасно зі скасуванням умовного засудження суд може винести рішення про зняття з засудженого судимості. Умовне засудження може бути скасовано після закінчення не менше половини встановленого випробувального терміну. При цьому випробувальний термін при умовному засудженні обчислюється з моменту набрання вироком законної сили.

У законі встановлюється два підстави продовження випробувального терміну: ухилення від покладених на умовно засудженого обов'язків і порушення громадського порядку, за яке на нього було накладено адміністративне стягнення.

За перерахованими вище підстав суд може продовжити випробувальний термін, але не більше ніж на рік. Причому таке рішення суду можливо і при встановленні максимального випробувального терміну.

Підставою для скасування умовного засудження та виконання покарання є систематичне або злісне невиконання умовно засудженим протягом іспитового строку покладених на нього обов'язків. Під систематичністю слід розуміти вчинення заборонених або невиконання запропонованих умовно засудженому дій більше двох разів протягом року або тривале (понад 30 днів) невиконання обов'язків, покладених на нього судом, а під злостностью - невиконання цих обов'язків після зробленого контролюючим органом попередження в письмовій формі про неприпустимість повторного порушення встановленого порядку відбування умовного засудження, або коли умовно засуджений втік від контролю.

Самостійною підставою для скасування умовного засудження протягом випробувального терміну є вчинення нового преступленія.Оно розділяється на два види:

а) при вчиненні злочину з необережності або умисного злочину невеликої тяжкості враховуються характер і ступінь суспільної небезпеки першого і другого злочинів, а також дані про особу засудженого та його поведінці під час випробувального терміну. В результаті суд може скасувати умовне засудження з мотивуванням прийнятого рішення і призначити покарання за сукупністю вироків.

Якщо суд прийде до висновку про необхідність збереження умовного засудження, то в описовій частині вироку повинно бути вказівка ​​на це, а в резолютивній частині - що умовне засудження за першим вироком виповнюється самостійно.

б) вчинення умисного злочину середньої тяжкості, умисного тяжкого або особливо тяжкого злочину, що є безумовною підставою скасування умовного засудження.

Схожі статті

  • Умовне засудження можна скоротити

    Відповідно до законодавства, засуджений умовно повинен своєю поведінкою довести виправлення. Про те, як відбувається контроль за засудженим, нам розповіла Олена В'ячеславівна Хватова, інспектор філії по Шуйського району ФКУ УІІ УФСІН Укаїни по Іванівській області, старший лейтенант внутрішньої служби.